Як Звали Дочку Титаря З Поеми Гайдамаки

      Комментарии к записи Як Звали Дочку Титаря З Поеми Гайдамаки отключены

Як Звали Дочку Титаря З Поеми Гайдамаки.rar
Закачек 1683
Средняя скорость 7243 Kb/s
Скачать

Як Звали Дочку Титаря З Поеми Гайдамаки

Шкільний твір

Що є критерієм вірогідності історичної літератури? Може, точний добір фактів і дат? Або справжні, славнозвісні персонажі? Чи, може, побут та колорит епохи? Поема «Гайдамаки» будується Шевченком на історично обґрунтованому матеріалі, з одного боку, і на народній пам’яті, — з іншого. Пісні й думи про гайдамаків не обов’язково містять певні дати та реалії, але сповнені того, що зветься духом часу, історичної правди. Не те щоб «так було», але «так могло бути», «так мало бути».

Ярема Галайда, герой поеми Т. Г. Шевченка «Гайдамаки», існував насправді. Ім’я його збереглося в народних піснях. Та чи було його життя саме таким, як описано у поемі? Чи був він саме таким, питаємо ми себе. І відповідаємо: він мав бути таким — бо де козак, борець, уболіваючий за народ та батьківщину, для якого по-перше — Україна, а вже потім — особисте щастя, якщо Бог дасть.

Поет розповідає про Ярему співчутливо. Сирота, наймит у корчмі, цілком залежний від хазяїна, він не жорстокий і не замкнений. Серце його відкрите, в ньому живе кохання до дочки титаря, чорнобрової Оксани. А ще — жаль до тих, хто скривджений несправедливо, хто не має ні долі, ні волі. Ніколи він не засмучується над власним життям, але над образою інших «тихенько заплаче». Це сльози безсилля, він нічим не може допомогти. Ярема «багатий на лати» та на «дрібні сльози», але справжнє його багатство — щира душа, любов до дівчини, талант та пісня.

Епізод, де Ярема, очікуючи Оксану, співає, сповнений тепла. Ніжність бринить у пісні хлопця, він звертається до коханої «серденько, голубко, пташко».

А життя тче полотно долі по-своєму. Чи можна лише співати та кохатися, коли

Горить Сміла, Смілянщина

І Ярема йде до гайдамаків, щоб разом з ними помститися кривдникам України.

Довго, довго кров степами

І ніжний та добрий Ярема стає грізним месником. Він мститься тим, хто вкрав його щастя, бо, приставши до гайдамаків, він довідується, що батька Оксани замучили конфедерати, а дівчину забрано на ганьбу та розвагу ляхам. Як у епічного легеня, прокидається в ньому лють та велика сила. Коли б’ються гайдамаки з панами,

. Ярема — страшно глянуть —

По три, по чотири

Шевченко малює образ героя, акцентуючи увагу читача на романтично перебільшених якостях богатиря. Але Ярема Галайда — не книжковий лицар, він справжній козак. Такі усі в гайдамаках, проміж ними Ярема — «хлопець звичайний». Він син народу, його плоть і кров, він вірний собі і народові.Тому і ватажок гайдамаків славетний Максим Залізняк визнає його за сина:

Придбав Максим собі сина

Хоч не рідний син Ярема,

Ярема знаходить свою кохану, відбиває її у ворогів, рятує від вогню. Молоді вінчаються. Але Ярема дав присягу, і тому лишає дружину, вертається до гайдамаків. Весілля продовжують на пожарищах Уманщини, караючи ляхів.

Народна пам’ять — як грохот, в якому миють золото. Тільки справжні герої лишаються у піснях та спогадах. «А в нашого Галайди хата на помості,» — співають кобзарі. Т. Шевченко узяв за основу своєї героїко-романтичної поеми життя тих героїв, яких вибрав сам народ. Тому й образи «гайдамаків» переживуть зміну літературних стилів та історичних формацій.

український поет, письменник

( драматург , прозаїк ), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч, ф ольклорист, етнограф.

Член Кирило-Мефодіївського братства.

Академік Імператорської академії мистецтв (1860).

В Україні та за її межами існує дуже багато пам’ятників Шевченку.

Ім’ям Тараса Шевченка названо ряд географічних об’єктів (населених пунктів, вулиць), навчальних закладів та інших організацій України.

Зокрема, в Києві вулиць Шевченка чотири, не рахуючи бульвару Тараса Шевченка, який разом з проспектом Перемоги становить одну з найголовніших артерій міста.

Ім’я Тараса Шевченка носить Київський національний університет — найпрестижніший ВУЗ України.

Аудіотека

Послушать стихотворения Р.Бёрнса.

Аудіотека

Послушать стихотворения Р.Бёрнса.

Поема — поетичний жанр. Великий епічний віршований твір, що належить певному автору, велика віршована оповідна форма. Може бути героїчною, романтичною, критичною, сатиричною тощо.

Зміст поеми скорочено

Поема розпочинається лірично—філософським відступом—посвятою.
Автор розмірковує над плином життя, над вічними змінами в природі і людському суспільстві: «Все йде, все минає — і краю немає. » Вічними є лише волелюбні прагнення народу. А виразниками цих прагнень стали гайдамаки. Поет знає, що його поетичні рядки будуть вороже зустрінуті реакційними письменниками, які вважають:
«Коли хочеш грошей, Та ще й слави, того дива, Співай про Матрьошу, Про Парашу, радость нашу, Султан, паркет, шпори,— От де слава. »
У поета — інша слава, інші цінності. Він згадує про часи козацької волі, про славне минуле України. Кругом нього стали його «діти» — породжені поетичною уявою образи твору — гайдамаки. Він радить їм летіти з чужини в Україну, не цуратися мови, якою мати пісень співала, не цуратися своєї історії. Поет просить благословення для них у свого «щирого батька» (Василя Івановича Григоровича, якому присвячено поему).

Люди чекали дзвонів, що мали сповістити про початок церковної служби і слухали, як співав сліпий кобзар. Нарешті вдарили дзвони. У службі брала участь така сила духовенства, як на Великдень. Поміж возами ходили попи з кропилами і святили зброю. А благочинний закликав громаду:
«Молітесь, діти! страшний суд Ляхи в Україну несуть — І заридають чорні гори».
Він нагадав людям про страшні лиха, що їх зазнала Україна, про те, що всі «праведні» українські гетьмани були спалені шляхтою або заживо, або після смерті (трупи Богдана і Тиміша Хмельницьких було піддано вогню в Чигирині, аби знищити навіть пам’ять про них). Диякон проголосив:
«Нехай ворог гине! Беріть ножі! освятили!»
І народ кинувся розбирати ножі, що згодом «заблищали по всій Україні».

Аналіз поеми

«Гайдамаки» – вершина ранньої творчості Т. Г. Шевченка. Ця поема знаменує перехідний період у творчості Кобзаря: від маленьких ліричних творів до великого ліро-епічного полотна, у якому поет по-новому осмислює дійсність.

Історичною основою поеми є події народного повстання, спричинені жахливими соціальними та національно-релігійними умовами.

У поемі Шевченка надана розгорнута картина гайдамацького руху 1768 року на Правобережній Україні, до того ж тема визвольного руху має подвійну перспективу: перша — священна дія, яка може служити прикладом національної свідомості; друга — неконтрольована сліпа руйнівна сила повсталого народу

Композиційно поема «Гайдамаки» складається з лірично-філософського вступу-присвяти, історичного вступу («Інтродукція») та десяти розділів та епілогу. Важливе значення мають такі складові частини твору, як «Передмова» (насправді — післямова), жартівливе звернення до передплатників поеми («Панове субскрибенти!») та «Примітки», складені самим Шевченком.

Лірично-філософський вступ до поеми являє собою авторські роздуми над швидкоплинністю життя, над нескінченними змінами в природі і людському житті. Поет вважає, що «все йде, все минає…», але вічними залишаються тільки волелюбні прагнення народу. Також він висловив своє ставлення і до можливих нападок реакційної критики на його «Гайдамаків». Таким чином, у вступі до поеми автор визначив власні ідейно-естетичні позиції як співець цілого народу та його представник.

Основна частина поеми починається «Інтродукцією», де автор дає оцінку національному, релігійному та класовому стану тогочасної Польської держави. «Інтродукція» є своєрідною експозицією сюжету поеми. У творі простежуються дві сюжетні лінії: перша, основна, — змалювання підготовки та ходу повстання «Коліївщина»; друга — історія кохання Яреми та Оксани. Кульмінаційним моментом першої сюжетної лінії є розділ «Гонта в Умані», другої — «Червоний бенкет».

Головний герой поеми «Гайдамаки» — повсталий народ. Спираючись на історичну правду, поет показує не лише масовість гайдамацького руху, а й соціальну та національну неоднорідність повстанців, адже до боротьби стали не тільки багаті та бідні українці (просте козацтво, старшина), а й люди інших національностей (молдавани та волохи).

Гайдамаки готувались до повстання як до свята. Розділ, у якому розповідалося про освячення повстанцями ножів, так і називається «Свято в Чигирині». Але сам Шевченко зображує Коліївщину не бенкетом (всупереч назві розділів «Червоний бенкет», «Бенкет у Лисянці»), а лихом.

Важливу роль у гайдамацькому повстанні відігравали кобзарі, образи яких поет вводить у твір. Так, кобзар Волох не тільки прославляє козацького ватажка Залізняка, а й збуджує маси, закликаючи до боротьби.

Яскраво змальовано образи ватажків повстання. І якщо характеристику Залізняку влучно дає той же Волох, Називаючи його козацьким батьком, орлом сизокрилим, найбільшим багатством якого є «степ і море; скрізь битий шлях…», бо немає для нього «ні оселі, ні саду, ні ставу…», то образ Гонти найповніше відбито в розділі« Гонта в Умані», де розповідається про вбивство Гонтою рідних дітей. У цьому епізоді автор відтворив народні погляди на вірність присязі.

Глибоко психологічний епізод вбивства Гонтою дітей розкриває безмежне батьківське горе. Драматизм твору загострюється і в епізоді поховання дітей. Виривши могилу ножем, Гонта ховає дітей так, як ховали козаків, накривши очі червоною китайкою.

Отже, і Залізняк, і Гонта — мужні й рішучі народні ватажки, які завжди разом з народом.

Типовим представником повсталої маси виступає Ярема, образ якого подано в розвитку його особистості. Від жидівського попихача, сироти-безбатченка, що навіть не має прізвища, Ярема зростає до народного месника.

Образ цей доцільніше характеризувати за допомогою «Епілогу», із якого стає відомо про смерть Ґонти й Залізняка. Лише доля Яреми залишається незрозумілою.Після розгрому повстання він єдиний з героїв твору залишається живим.

Заключний монолог Яреми містить мотив-тему, що посідає важливе місце в поемі, тему пам’яті, нетлінності національної історії. «Хто-небудь згадає», — мовить герой. Автор-оповідач, який охоплює всі часові площини, стверджує протилежне: «Ніхто не згадає», «Кат панує, їх не згадають». Байдужості онуків гайдамаків протиставляється вірність їхній пам’яті самого автора».

У творі діють дві символічні постаті: Яреми, що єдиний залишився живим, і єдиного нащадка, автора-оповідача, який про козацьку славу розповість своїм нащадкам, бо «тими шляхами, де йшли гайдамаки, малими ногами ходив та… плакав». Шевченкознавець С. Валей навіть стверджував: «Ярема се поет сам, а що любов Яреми до Оксани се проекція у поетичний світ його власних любовних бажань і настроїв, се річ, що насувається безпосередньо при читанні поеми…».

Визволивши Оксану від конфедератів, Ярема відразу повертається до повстанців, так само він чинить і після вінчання, бо інтереси повсталого народу для нього над усе. ‘

Коліївщина набула загальнонародного характеру, бо участь у повстанні взяли навіть жінки та підлітки.

Слід зазначити, що «Гайдамаки» — це ліро-епічна поема, у ЇЇ композиції важливу роль відіграють численні ліричні відступи, у яких поет стає співучасником зображуваних подій.

В «Епілозі» образ поля, засіяного житом, є символічним натяком на те, що надалі слов’янські народи брататимуться. При цьому слід враховувати, що на Шевченка великий вплив мала християнська мораль:

З того часу в Україні
Жито зеленіє;
Не чуть плачу, ні гармати…
Все замовкло.
Нехай мовчить;
Така Божа воля.

Підготувала Бартошик Л.М.

Скачати у форматі word

Тести за творчістю Т.Г.Шевченка
1.З якого твору слова:
«Гомоніла Україна
Довго гомоніла,
Довго,довго кров степами
Текла – червоніла
Текла,текла та й висохла
Степи зеленіють;
Діди лежать,а над ними
Могили синіють»
А)»Тополя» б)»Катерина» в)»Кавказ» г)»Гайдамаки»

2.Як звали дочку титаря з поеми «Гайдамаки»?
А)Ганна б)Оксана в)Марина г)Катерина.

3.З якого твору слова:
«Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

4.Яка географічна назва згадується в «Гайдамаках»,де,за народними переказами вбиває своїх синів:
А)Київ; б)Лебедин; в)Лисянка; г)Умань.

5.Звідки слова:
«Он глянь – у тім раї,що ти покидаєш,
Латану свитину з каліки знімають,
З шкуркою знімають,бо нічим обуть княжат
недорослих»
а)»Кавказ» б)»Сон» в)»Катерина» г)»І мертвим,і живим…»

6.Які історичні особи описані в поемі «Гайдамаки»
а)Хмельницький; б)Гонта; в)Залізняк; г)Мазепа.

7.З якого твору слова:
«Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день божий довбе ребра
Й серце розбиває»
А)»Наймачка»; б)»Причина»; в)»Кавказ»; г)»Гамалія».

8.Про кого сказано:
«…сирота убогий;
Ні сестри ні брата,нікого нема!
Попихач жидівський,виріс у порогу;
А не клине долі,людей не займа.
Та й за що їх лаять?Хіба вони знають,
Кого треба гладить,кого катувать?
Нехай бенкетують…І їх доля дбає,
А сироті треба самому придбать».
А)Залізняка; б)Титаря; в)Ярему; г)Запорожця.

9.Хто такий Прометей:
А)герой Троянської війни; б)титан,який викрав у богів вогонь і дав людям.

10.З якого твору слова:
«Якби ви вчились так,як треба,
То й мудрість би була своя»
А)»І мертвим,і живим…»; б)»Кавказ»; в)»Катерина»; г)»Гайдамаки».

11.Як звали головну героїню твору «Наймичка»
А)Катерина; б)Оксана; в)Ганна; г)Марія.

12.В якому селі народився Т.Шевченко:
А)Нагуєвичах; б)Моринцях; в)Суха Балка; г)Кирилівці.

13.В якій сім*ї народився Т.Шевченко:
а)багатих козаків; б)міщанській; в)кріпацькій; г)дворянській.

14.З якого твору слова:
«Не дуріте самі себе,
Учітесь,читайте,
І чужого научайтесь,
Й свого не цурайтесь».
А)»І мертвим,і живим…»; б)»Кавказ»; в)»Ісаія.Глава 35»

15.Хто з художників зустрів юного Шевченка в літньому саду:
А)Яків де Бальмен; б) Сошенко; в)Брюллов.

16.З якого твору слова:
«Пізнав тії карі очі,
Чорні бровенята…
Пізнав батько свого сина,
Та не хоче взяти».
А)»Сон»; б)»Катерина»; в)»Тополя»; г)»Утоплена».

17.Де відбув своє покарання Т.Шевченко
А)в Сибіру; б)на Кос – Аралі; в)на Соловках; г)в Оренбурзі; д)Новопетровській фортеці; е)Орську.

18.З якого твору слова:
«Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров*ю
Волю окропіте»
А)»Сон»; б)»Заповіт»; в)»Полякам»; г)»Катерина».

19.Хто х художників,щоб викупити Шевченка з кріпацтва,намалював портрет великого російського поета і кого саме:
А)Сошенко; б)Яків де Бальмен; в)Брюллов; г)Венеціанов.
А)Пушкіна; б)Володимира Даля; в)Жуковського; г)Достоєвського.

20.Кого з кобзарів Шевченко описав так:
«Старий,сліпий, – хто його не знає?
Він усюди вештається
Та на кобзі грає
А хто грає,того знають
І дякують люде:
Він їм тугу розганяє:
Хоть сам світом нудить.
А)Олексія Розума; б)Григорія Любистка; в)Остапа Вересая; г)Перебендю.

21.З якого твору слова:
«По діброві вітер виє;
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу»
А)»Кавказ»; б)»Причина»; в)»Тополя»; г)»Сон».


Статьи по теме