Презентація Найпростіші Методи Фізіотерапії

      Комментарии к записи Презентація Найпростіші Методи Фізіотерапії отключены

Презентація Найпростіші Методи Фізіотерапії.rar
Закачек 3024
Средняя скорость 4544 Kb/s
Скачать

Презентація Найпростіші Методи Фізіотерапії

Презентация была опубликована 3 года назад пользователемЮра Веселов

Похожие презентации

Презентация на тему: » МЕТОДЫ ПРОСТЕЙШЕЙ ФИЗИОТЕРАПИИ. Цели занятия: выполнять методы простейшей физиотерапии: ставить горчичники применять грелку, применять пузырь со льдом.» — Транскрипт:

1 МЕТОДЫ ПРОСТЕЙШЕЙ ФИЗИОТЕРАПИИ

2 Цели занятия: выполнять методы простейшей физиотерапии: ставить горчичники применять грелку, применять пузырь со льдом

3 НЕМНОГО ИСТОРИИ Природные факторы применялись с лечебными целями в странах Древнего Востока, Греции и Риме. В связи с открытием электричества и прогрессом физики с 18 в. началось становление физиотерапии. В России методы физиотерапии, главным образом водолечение, электролечение, светолечение применялись с начала 19 в.

4 Физиотерапия (от др.-греч. φύσις природа + θεραπεία лечение) целенаправленное профилактическое, лечебное и реабилитационное воздействие на организм человека различными природными и искусственно создаваемыми физическими факторами.

5 Цель физиотерапии достижение наилучшего эффекта в лечении какого-либо заболевания, при наименьшей нагрузке на организм пациента, используя, в основном, физические природные факторы.

6 ОСНОВНЫЕ ФИЗИЧЕСКИЕ ПРИРОДНЫЕ ФАКТОРЫ, ИСПОЛЬЗУЕМЫЕ ЧЕЛОВЕКОМ:

7 ФИЗИОТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ ОКАЗЫВАЮТ РАЗНООБРАЗНОЕ РЕФЛЕКТОРНОЕ ВЛИЯНИЕ ЧЕРЕЗ КОЖУ НА ВНУТРЕННИЕ ОРГАНЫ И СИСТЕМЫ ОРГАНИЗМА ЧЕЛОВЕКА.

8 СУХОЕ ТЕПЛО ИСПОЛЬЗУЮТ ПОСРЕДСТВОМ РЕЗИНОВАЯ ГРЕЛКА

11 ЦЕЛЬ ПРИМЕНЕНИЯ ГРЕЛКИ: согревание, снижение боли, стимуляция рассасывающего действия при воспалительных процессах. ПОКАЗАНИЯ: рассасывание воспалительных процессов, согревание тела, болеутоляющее действие. ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ: острые воспалительные процессы и боли в брюшной полости, опухоли, кровотечения, ушибы в первые часы, нарушение целостности кожных покровов.

12 СУХОЙ ХОЛОД ИСПОЛЬЗУЮТ МЕСТНО НА ПОВЕРХНОСТЬ ТЕЛА ПОСРЕДСТВОМ ПРИКЛАДЫВАНИЯ ПУЗЫРЬ СО ЛЬДОМ

14 ЦЕЛЬ ПРИМЕНЕНИЯ ПУЗЫРЯ СО ЛЬДОМ: сужение кровеносных сосудов кожи и более глубоко расположенных органов и тканей, снижение чувствительности нервных рецепторов. ПОКАЗАНИЯ: кровотечения, острые воспалительные процессы в брюшной полости, ушибы (первые сутки), высокая лихорадка, послеоперационный период.

15 ГОРЧИЧНИКИ Горчица – порошок из обезжиренных семян горчицы.

16 Механизм воздействия горчицы: проникая в кожу пациента, эфирное горчичное масло раздражает ее и расширяет кожные кровеносные сосуды, приводит к рефлекторному расширению кровеносных сосудов внутренних органов.

17 ЦЕЛЬ ПРИМЕНЕНИЯ ГОРЧИЧНИКОВ: отвлекающий, болеутоляющий эффект, стимуляция рассасывающего действия при воспалительных процессах. ПОКАЗАНИЯ: при болях, острых воспалительных процессах органов дыхания: пневмонии, бронхиты, плевриты. Заболевания мышц, нервной системы, невралгии, невриты, остеохондроз, гипертонический криз, при болях в сердце. ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ: кровотечения, заболевания кожи, опухоли различной этиологии, аллергические реакции на эфирные масла, нарушение целостности кожных покровов, гипертермия.

18 Горчичник (горчичный пластырь) лист плотной бумаги, покрытый слоем обезжиренного порошка семян горчицы, или пакет, который состоит из пористых пакетиков с горчичным порошком по четыре на листе ламинированной бумаги.

презентация к лекции » Простейшие методы физиотерапии». по ПМ 04. ПМ 05.

Предварительный просмотр:

Подписи к слайдам:

Простейшие методы физиотерапии. Оксигенотерапия.

Простейшие методы физиотерапии. Физиотерапией (гр. physis — природа и therapeia — лечение) называют целенаправленное воздействие на организм человека с лечебной целью различными природными физическими факторами: водой, теплом, холодом, светом, электричеством, электромагнитным полем, ультразвуком и др.

Простейшие методы физиотерапии. Эффект физиотерапевтических процедур обусловлен их рефлекторным воздействием на рецепторы кожи.

Водолечебные процедуры (бальнеотерапия) К водолечебным процедурам (бальнеотерапии; лат. balneum — ванна, купание) относят душ, ванны, обливания, обтирания, влажные обёртывания.

Водолечебные процедуры (бальнеотерапия)

Водолечебные процедуры (бальнеотерапия) • Холодная (до 20 °С) и прохладная (20-30 °С) вода вызывает спазм сосудов кожи, замедление ЧСС, повышение АД, повышение тонуса скелетных мышц, гладкой мускулатуры внутренних органов. Водолечение с такой температурой воды применяют с общеукрепляющей и закаливающей целями, для стимуляции функции ЦНС, повышения обмена веществ.

Водолечебные процедуры (бальнеотерапия) Индифферентная (34-36 °С) вода оказывает заметный седативный, расслабляющий эффект.

Водолечебные процедуры (бальнеотерапия) Тёплая (37-39 °С) и горячая (свыше 40 °С) вода обеспечивает отчётливое возбуждающее действие, расширение сосудов кожи, учащение ЧСС, снижение АД, снижение мышечного тонуса, расслабление гладкой мускулатуры внутренних органов, усиление потоотделения.

Водолечебные процедуры. Ванны различают по назначению (гигиенические и лечебные), области применения (общие и местные), составу — «жемчужные» (пузырьки воздуха под давлением), пенистые (пенообразующие вещества), вибрационные и вихревые (усиление механического фактора воды), ароматические (хвойные, шалфейные и т.д.), минеральные (сероводородные) и др.

Водолечебные процедуры. Противопоказания: тяжёлое течение атеросклероза, сердечная недостаточность, гипертонический криз, нарушение мозгового и коронарного кровообращения, активный туберкулёз.

Водолечебные процедуры. При проведении лечебных ванн и других водных процедур необходимо тщательно следить за состоянием больных, которое из-за повышения АД, увеличения частоты сердечных сокращений (ЧСС) и дыхания иногда может внезапно ухудшиться.

ГОРЧИЧНИКИ. Применение порошка горчицы основано на том, что выделяющееся при соприкосновении с водой эфирное (аллиловое) масло, вызывая раздражение рецепторов кожи и её гиперемию, приводит к рефлекторному расширению кровеносных сосудов внутренних органов. За счёт этого достигается болеутоляющий эффект, ускоряется рассасывание некоторых воспалительных процессов. Второе составляющее горчицы — фитонциды. Под влиянием воды они выделяются из фермента мирозина. Эфирное масло и фитонциды и являются целительными свойствами горчицы.

ГОРЧИЧНИКИ. Внимание! Нельзя ставить горчичники при заболеваниях кожи, высокой температуре (выше 38 °С), лёгочном крово­течении, резком снижении или отсутствии кожной чувс­твительности, злокачественных новообразованиях.

ГРЕЛКА. Грелка (сухое тепло) вызывает рефлекторное расслабление гладкой мускулатуры, усиление кровенаполнения внутренних органов, оказывает болеутоляющее и рассасывающее действие. Следует помнить, что эффект от применения грелки зависит не столько от температуры грелки, сколько от продолжительности воздействия. Чаще применяют резиновые грелки различной формы, ёмкостью 1 —3 л, реже — электротермические (термофоры), работающие от электросети.

ГРЕЛКА. Внимание! Противопоказания — неясные боли в животе, острые воспалительные процессы в брюшной полости (острый аппендицит, острый холецистит и др.), первые сутки после ушиба, повреждения кожи, кровотечения, инфекционные раны, злокачественные новообразования любой давности.

ПУЗЫРЬ СО ЛЬДОМ. Холод (пузырь со льдом) сужает кровеносные сосуды кожи глубоко расположенных органов и тканей, снижает чувствительность нервных рецепторов. Пузырь со льдом применяют при кровотечениях, острых воспалительных процессах в брюшной полости, ушибах (в первые сутки), сильной лихорадке, в послеоперационный период.

КОМПРЕСС Компресс (лат. compressio — сжатие) — лечебная многослойная повязка. Бывают сухие и влажные, общие и местные. Влажные компрессы могут быть холодными, горячими, согревающими, лекарственными.

Холодный компресс. Вызывает охлаждение кожи и сужение кровеносных сосудов. Его применяют в первые часы после ушиба, при носовом кровотечении, во втором периоде лихорадки и т. д. Продолжительность всей процедуры 5—60 мин. Внимание! При выполнении этой манипуляции вы не долж­ны отлучаться от пациента, так как смена салфеток осуществляется каждые 2-3 мин.

Горячий компресс Горячий компресс вызывает интенсивное местное усиление кро­вообращения, что оказывает выраженное рассасывающее и болеуто­ляющее действие.

Согревающий компресс Показания к применению согревающего компресса — местные воспалительные процессы на коже, в подкожном жировом слое, суставах, среднем ухе, а также ушибы (через сутки после травмы). Процедура позволяет расширить кровеносные сосуды и увеличить кровообращение в тканях, что оказывает болеутоляющее и рассасывающее действие.

Согревающий компресс Сухой компресс (обычная ватно-марлевая повязка) чаще предназначен для защиты тех или иных участков тела, например шеи, уха от воздействия холода. Его ставят, как правило, после горячего или согревающего компресса. Влажный компресс. Спиртовые компрессы быстро высыхают, их меняют при необходимости через каждые 4—6 ч.

Согревающий компресс Внимание! противопоказан при сильной лихорадке, различных аллергических и гнойнич­ковых высыпаниях на коже, также при нарушении её целостности.

Согревающий компресс Для рассасывания воспалительных инфильтратов применяют полуспиртовой согревающий компресс: внутренний слой смачивают разведённым водой (45 °) этиловым (салициловым или камфорным) спиртом.

ОКСИГЕНОТЕРАПИЯ Лечение кислородом (оксигенотерапия) проводят по назначению врача при многих заболеваниях органов кровообращения и дыхания.

ОКСИГЕНОТЕРАПИЯ Ингаляция 100% кислородом вызывает в организме определённые расстройства, которые не менее опасны, чем гипоксия. Вдыхание чистого кислорода может оказать токсичное действие на организм человека — сухость во рту, чувство жжения за грудиной, боль в грудной клетке, судороги и т. д. Поэтому для оксигенотерапии обычно используют газовую смесь, содержащую до 80% кислорода (чаще 40-60%). Вдыхание газовой смеси, содержащей до 50% кислорода, можно применять в течение многих суток, не опасаясь вредных физиологических последствий.

По теме: методические разработки, презентации и конспекты

Данная презентация к лекции «Социальная политика современной России», по дисциплине «Организация социальной работы в Российской Федерации» предназначегна для студентов специальности 040401 » Соц.

Презентация к лекции Государственная социальная политика в отношении пожилых и инвалидов по МДК 01.01 Социально- правовые и законодательные основы социальной работы с пожилыми и инвалидами».

Презентация к лекции Особенности системы социального обеспечения и социального обслуживания пожилых и инвалидов.

Презентация к лекции Пенсионное обеспечение пожилых и инвалидов в РФ.

Презентации, используемые на уроках Охраны труда в группах НПО.

В презентации рассматривается социальная структура современного западного и российского общества.

Данная презентация » Различные категории детей» будет полезна при подготовке к лекции » Семья и дети как объект социальной работы» по дисциплине МДК 02.03. Технология социальной работы с семьей и деть.

Особливості дії на організм холоду і тепла. Фізіотерапевтичні методи лікування серцево-судинної системи. Вплив водолікувальних процедур на обмін речовин. Використання гірудотерапії при гіпертонії та тромбофлебітах. Засоби підсилення кровообігу у тканинах.

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

1. Поняття про фізіотерапію. Дія на організм холоду і тепла. Види найпростіших фізіопроцедур

1. Поняття про фізіотерапію. Дія на організм холоду і тепла. Види найпростіших фізіопроцедур

Фізичні методи є провідними в комплексному лікуванні хворих із захворюваннями органів кровообігу, травлення, нервової системи та кістково-м’язового апарату.

Основними фізичними методами лікування, що застосовуються в стаціонарах і в поліклініці, є тепло-, водо- і світлолікування, інгаляції. Більшість із цих методів впливають на шкіру, змінюючи обмінні процеси не тільки у шкірі, але і в глибоко і віддалено розміщених органах і в цілому організмі. Підсилення кровообігу у тканинах і органах під дією тепла пришвидшує розсмоктування запальних процесів, зменшує спазми, заспокоює больові відчуття. Холод на місці його прикладання спричиняє звуження дрібних судин (тому це сприяє зупинці кровотечі). У зоні дії холоду зменшується кровообіг, знижується чутливість нервових рецепторів. Завдяки цьому холод також має протизапальну дію і зменшує больові відчуття.

Найчастіше процедури простої фізіотерапії входять в комплекс лікування і виконуються медичними сестрами як призначення лікаря. Однак можуть виникнути ситуації, коли у зв’язку із змінами у стані хворого, появою нових ознак (біль в ділянці серця, підвищення артеріального тиску) медична сестра може і зобов’язана прийняти самостійне рішення про проведення тієї чи іншої процедури на етапі долікарської допомоги. Іноді медична сестра мусить відмовитись від проведення призначеної лікарем процедури (постановка банок при кровохарканні). Слід ретельно стежити за хворим і контролювати його суб’єктивні відчуття та прояви зміни функції серцево-судинної системи, органів дихання тощо.

Гірудотерапія — використання п’явок з лікувальною метою. Їх застосовують при церебральній формі гіпертонічної хвороби, передінсультних станах, місцевому застою крові, при застійній печінці, тромбофлебітах. До використання придатні здорові голодні п’явки, що швидко рухаються у воді. В’ялі рухи, ущільнення і клейка поверхня свідчать про хворобливий стан і непридатність п’явки.

Місця прикладання п’явок: ділянка за вухами, зліва від груднини, праве підребер’я, нижні кінцівки. За вухами п’явки ставлять, відступивши 1 см від вушної раковини; на ділянку серця — у третьому-п’ятому міжребер’ях на 1 см вліво від краю груднини; при застійній печінці — вздовж реберного краю; при геморої — на ділянку куприка і навколо анального отвору.

Для процедури готують: стерильний лоток, пінцет, перекис водню, підсолену воду, розчин глюкози, пробірки, мензурку, стерильні тампони, серветки, перев’язувальний матеріал. Шкіру на місці прикладання п’явок миють, витирають насухо. П’явки краще присмоктуються до теплої шкіри, змоченої солодкою водою. П’явка тримається 30-60 хв і сама відпадає. Якщо п’явку треба зняти, то шкіру хворого змочують підсоленою водою. На місця укусів накладають суху стерильну пов’язку.

Протипоказання: кровоточивість, анемія, хвороби шкіри, септичні і алергічні стани.

При порушенні правил асептики можуть з’явитися місцеві ускладнення: свербіння шкіри навколо ранки чи нагноєння.

кровообіг фізіотерапія гіпертонія водолікувальний

Водолікування — використання води з лікувальною і профілактичною метою. Розрізняють: власне водолікування і бальнеотерапію — застосування природних та штучно виготовлених мінеральних вод.

Процедури з холодною водою (до 20°С) спричиняють загальнотонізуючу дію, стимулюють діяльність нервової і серцево-судинної систем, підвищують обмін речовин. Процедури з теплою водою (37-39°С) мають заспокійливу дію, їх призначають при хронічних запальних захворюваннях, особливо опорно-рухового апарату, розладах водно-сольового і жирового обмінів. Процедури з гарячою водою (вище 39°С) мають патогінну дію і підвищують обмін речовин організму.

До водолікувальних процедур відносяться: ванни, душ, кишкові промивання, купання, обливання, обмивання, обтирання, закутування.

Ванни можуть бути загальними і місцевими. Залежно від температури ванни діляться на холодні (нижче 20°С), прохолодні (до 30°С), індиферентні (34-36°С), теплі (37-39°С), гарячі (вище 39°С). За хімічним складом вони можуть бути прісними, ароматичними, мінеральними, газовими.

Перед відпуском процедури медична сестра перевіряє готовність приміщення і самої ванни до її проведення. Температура у ванному приміщенні має бути не нижче 25°С. Під час процедури медична сестра слідкує за загальним станом хворого, кольором шкіри, властивостями пульсу.

Прісні ванни готують із водопровідної води. Прохолодні ванни стимулюють обмін речовин. Призначають їх при ожирінні. Ванни з індиферентною температурою мають тонізуючу дію — заспокоює хворого (призначають при функціональних розладах нервової системи).

Гірчичні ванни — відволікаючий засіб при катарі верхніх дихальних шляхів, бронхіті.

Йодобромні вани спричиняють протисклеротичну дію, знижують тонус кровоносних судин, нормалізують функції нервової системи, покращують мозковий і вінцевий кровообіг, мають протизапальну дію. Призначають при нервово-психічному перенапруженні, атеросклеротичних змінах вінцевих і мозкових судин, гіпертонічній хворобі 1-2 ст., захворюваннях опорно-рухового апарату, жіночих статевих органів, шкіри.

Кисневі ванни. Розчинений у воді кисень попадає в організм через шкіру і легені, покращує окисно-відновні процеси в органах і тканинах організму, сприяє зменшенню явищ гіпоксії. Призначають при гіпертонічній хворобі 1-2 ст., ішемічній хворобі серця, функціональних розладах нервової системи.

Хлорно-натрієві ванни нормалізують тонус артерій при гіпертонічній хворобі і нейроциркуляторній дистонії (гіпертонічного типу), мають знеболювальну, протизапальну і десенсибілізуючу дії. Під впливом хлорно-натрієвих ванн активується протизгоральна система. Призначають при захворюванні опорно-рухового апарату, функціональних захворюваннях ЦНС, гіпертонічній хворобі 1-2 ст., варикозному розширенні вен, захворюваннях шкіри.

Шавлійні ванни призначають як болезаспокійливі при залишкових явищах травм периферичних нервів, опорно-рухового апарату, при хронічних захворюваннях статевих органів у жінок.

Лікувальні ванни можна приймати в будь-яку пору дня, краще через 30-40 хв після легкого сніданку, але у разі необхідності можна через 1-2 год після обіду. Якщо хворий стомлений, він повинен відпочити перед прийманням загальної ванни 30 хв і такий самий час після ванни.

Лікувальні душі — водолікувальна процедура, при якій на тіло хворого впливають струмені води. Діючими факторами душу є тиск струменя води і термічне подразнення. Короткочасне чургування холодного й гарячого душу діє тонізуюче; тривале — знижує збудливість чутливих і рухових нервів.

Дощовий голчастий душ. Температура 38-39°С, тривалість процедури 1-5 хв.

Душ Шарко — починають з душу віялом (на відстані від пацієнта 3-3,5м під тиском води 3 атм) 2-3 рази.

Циркулярний душ — це система вертикальних трубок, які розміщуються колом навколо хворого. Кожна трубка має багато отворів по всій висоті, із яких під тиском виходять струминки води, спрямовані на хворого, що стоїть у центрі. Душ починають при температурі 34-36°С з поступовим зниженням її в кінці курсу лікування до 25°С. Тривалість процедури 2-5 хв.

Світлолікування — застосування променевої енергії сонця або штучних джерел світла з лікувальною та профілактичною метою. Виділяють інфрачервоне випромінювання (ІЧВ), яке має довжину хвилі від 400 мкм до 760 нм, видиме — з довжиною хвилі 760-400нм і ультрафіолетове — від 400 до 5 нм.

У медицині використовують короткохвильову ділянку ІЧВ, яка має здатність проникати в тканини організму на глибину 3-5 см. Тканини поглинають фізичну енергію інфрачервоних квантів і перетворюють її в теплову, яка спричиняє молекулярні зміни, підвищення температури опроміненої ділянки, прискорення фізико-хімічних реакцій. Місцево виникає судинна реакція — короткочасний спазм з наступним стійким розширенням судин, активною гіперемією і підвищенням місцевого кровопостачання.

При дії ІЧВ виникає почервоніння шкіри (теплова еритема), яка зникає через 30-60 хв. Лікувальна дія ІЧВ проявляється загоєнням ран та виразок, зниженням больової чутливості, розсмоктуванням запального інфільтрату, зменшенням м’язового тонусу. Призначають ІЧВ при підгострих і хронічних негнійних запальних захворюваннях суглобів, при захворюваннях органів диханя, при тривало незагоюваних виразках, опіках, відмороженнях.

Пацієнт під час процедури лежить або сидить. Відстань від опромінювача 35-100см. Тривалість процедури 15-30 хв.

Ультрафіолетове опромінення (УФО) спричиняє при дії на тканини фотоелектричний ефект, який проявляється почервонінням шкіри. Зменшуються прояви запалення, знижується больова чутливість. Загальне УФО у малих дозах має десенсибілізувальну і імуностимулювальну, бактерицидну і бактеріостатичну дії, підсилює процеси регенерації. Призначають загальне УФО при зниженні опірності організму до простудних захворювань, при астенізації нервової системи. Місцеве УФО застосовують при захворюваннях органів дихання, міозиті, радикуліті.

При проведенні процедури очі хворого і персоналу захищають темними захисними окулярами.

Перед опроміненням визначають біодозу УФО — найменший час опромінення, достатній для виникнення еритеми. Для цього користуються біодозиметром. Це металева платівка з 6 прямокутними отворами, розміром 25х7 мм кожен. Отвори перекриваються заслінкою. Привизначенні біодозиметр накладають на ділянку, яку будуть опромінювати, або на нижню частину живота при загальному опромінюванні. Інші ділянки тіла закривають простирадлом. Хворий одягає захисні окуляри. Джерело УФО розміщують на відстані 50 см до ділянки з біодозиметром. Через 10 хв після початку горіння лампи послідовно відкривають отвори з інтервалом 30 с, поки не будуть опромінені всі 6 отворів. Через 24 год на шкірі підраховують кількість червоних смужок. Це дозволяє визначити час опромінення, необхідний для виникнення найслабшого почервоніння шкіри.

Размещено на Allbest.ru

Подобные документы

Плавання як ефективний засіб профілактики і лікування захворювань серцево-судинної і дихальної систем. Особливості функціонування серцево-судинної системи під час плавання. Причини виникнення захворювань серцево-судинної системи. Набуті пороки серця.

Розвиток особливості серцево-судинної системи. Вікові зміни серцево-судинної системи, погіршення роботи серцевого м’яза, зменшення еластичності кровоносних судин. Стан серцево-судинної системи впродовж старіння. Обмеження рухової активності людини.

Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи. Основні причини виникнення гіпертонічної хвороби, її клінічні прояви та перебіг захворювання. Медикаментозне лікування та профілактика. Використання засобів фізичної реабілітації при гіпертонії.

Анатомо-фізіологічні особливості органів кровообігу і серцево-судинної системи, природжені вади серця. Хвороби органів дихання, регіональний кровообіг, коронарне кровопостачання. Місцева регуляція легеневого кровотоку, мозковий та нирковий кровообіг.

Критерії оцінки лікувальних мінеральних вод, внутрішнє вживання, фізіологічне і лікувальне значення окремих їх елементів. Показання лікування мінеральними водами при внутрішньому вживанні. Методи і методика внутрішнього лікування мінеральними водами.

Сукупність необхідних умов, що забезпечують найкращі умови використання методів озонотерапії в лікуванні захворювань серцево-судинної системи. Клінічні ефекти озонотерапії та існуючі протипоказання до цих методів. Фактори лікувального впливу озону.

Дослідження ролі естрогенів і гестагенів у регуляції функції серцево-судинної системи. Проблеми особливостей гормонального статусу у жінок та його вплив на організм в цілому. Оцінка взаємозв’язку між станом регуляції серця та фазами менструального циклу.

Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму, їх зв’язок з хворобами дихальної системи. Епідеміологія, етіологія, патогенез, клінічні симптоми та методи дослідження хронічного бронхіту у дітей. Фізіотерапевтичні методи лікування хворих дітей.

Методи електроенцефалографії, магнітоенцефалографії. Метод викликаних потенціалів, топографічного зонування, компьютерної томографії. Оцінка функціонування серцево-судинної системи та активності дихальної системи. Вимір електричної активності шкіри.

Застосування фізичних вправ відповідно до задач лікування. Використання масажу як самої ощадливої форми підвищення загального тонусу організму. Методи фізіотерапії на поліклінічному етапі реабілітації з урахуванням захворювань, що були прооперовані.

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.


Статьи по теме