Презентація на Тему Олександр Довженко

      Комментарии к записи Презентація на Тему Олександр Довженко отключены

Презентація на Тему Олександр Довженко.rar
Закачек 1962
Средняя скорость 7498 Kb/s
Скачать

Презентація на Тему Олександр Довженко

Презентация была опубликована 4 года назад пользователемИнга Муравлева

Похожие презентации

Презентация на тему: » Олександр Довженко ЖИТТЯ У ТВОРЧОМУ ЗЛЕТІ Художник великої епохи, він мислив масштабами століть і тисячоліть. О. Гончар.» — Транскрипт:

1 Олександр Довженко ЖИТТЯ У ТВОРЧОМУ ЗЛЕТІ Художник великої епохи, він мислив масштабами століть і тисячоліть. О. Гончар

2 …серед чудової поліської природи розкинулось містечко Сосниця на Чернігівщині. Тут, на його околиці, що зветься Вюнище, в бідняцькій сімї селян- хліборобів Довженків, 11 вересня 1894 року народився ще один хлопчик – Олександр. Дитинство Сашка пройшло в рідному селі, біля берегів «зачарованої річки» — красуні Десни.

3 Р о д и н а Довженко писав у своїй «Автобіографії»: «Батьки були неписьменні… Дітей мали багато – чотирнадцять, а залишилось двоє: я й сестра… Решта померли» Родина Довженків була трудолюбива. Дід, Семен Петрович, чимало літ чумакував, перевозив книги. З яким благоговінням і захопленням згадував на схилі літ свого батька! «Багато бачив я гарних людей, але такого, як батька, не бачив… ». Мати Сашка, Одарка Єрмолаївна, виколихала палку любов у нього до рідної землі, до трудящої людини. Був одружений на Юлії Сонцевій.

4 Освіта Майбутній митець виявив великі здібності до навчання; учився спочатку в сосницькій початковій школі, а потім у вищій початковій школі. По закінчені пятирічного навчання в інституті у серпні 1914 року двадцятилітній учитель одержав призначення на посаду викладача вищої початкової школи у Житомирі. Добре викладав фізику, географію, історію

5 Починаючи з 1920 року, він уже в лавах більшовицької партії. Живе в Житомирі, де очолює міську партійну школу. Згодом працює секретарем відділу міської освіти, комісаром театру Шевченка. В Влітку 1923 року Довженко працює в Харкові в редакції харківської газети «Вісті ВУЦВК» як художник- ілюстратор. Художник Довженко зближається з української організацією ВУФКУ (Всеукраїнське фото- кіноуправління), на замовлення якого робить плакати, портрети, шаржі з підписом «Сашко» Суспільно-політична діяльність

6 Довженко – людина -творець. Він був видатним у сфері двох мистецтв – кіно і літератури. У червні 1926 року він стає кінорежисером. Маючи природний дар сатирика, робить перші спроби у жанрі легких комедійок. Так зявилась кінокомедія «Вася- реформатор», «Ягідка кохання». На екранах країнах зявляються його німі фільми. Найкращі серед них «Арсенал» і «Земля». Перший свій звуковий фільм «Іван» (1932р.) Довженко присвятив робітничому класу України. Кінорежисер

7 Війна поламала творчі плани Довженка. Він схвильованим словом кликав народ на боротьбу. Героям, захисникам рідної землі, присвятив багато творів. Один з таких творів — кіноповість «Україна в огні» Полковника Довженка часто можна було бачити на фронті в оточенні бійців. Його записні книжки і щоденники воєнних літ «тріщать од жаху, страждань і гніву» у боротьби з фашистами. Роки війни

8 У 1948 році на екранах кінотеатрів зявився кольоровий фільм «Мічурін». Це була остання робота Довженка як кінорежисера. У 1950 році почалась пора приниження таланту режисера. І письменник звертається до незабутнього дитинства, до «незайманої красуні» Десни. Він пише найпрекрасніший свій твір – кіноповість «Зачарована Десна» (1955р.)

9 Останні роки свого життя Довженко працював як прозаїк і драматург. Чимало задумів не встиг здійснити. Йому не довелось побачити кінематографічне життя своїх дітищ – «Поеми про море», «Зачарованої Десни». Олександр Довженко помер у розквіті творчих сил – 25 листопада 1956 року.

10 Н а й к р а щ і ф і л ь м и «Вася-реформатор» (1926) «Вася-реформатор» (1926) «Ягідка-кохання» (1926) «Ягідка-кохання» (1926) «Звенигора» (1928) «Звенигора» (1928) «Арсенал» (1929) «Арсенал» (1929) «Земля» (1930) «Земля» (1930) «Іван» (1930) «Іван» (1930) «Аероград» (1935) «Аероград» (1935) «Щорс» (1939) «Щорс» (1939) «Визволення» (1940) «Визволення» (1940) «Тарас Бульба» (1941) «Тарас Бульба» (1941) «Мічурін» (1946) «Мічурін» (1946) «Антарктида» (1952) «Антарктида» (1952)

11 Н а й к р а щ і т в о р и «Щоденник» (1941) «Щоденник» (1941) «Україна в огні» (1943) «Україна в огні» (1943) «Повість полумяних літ» ( ) «Повість полумяних літ» ( ) «Зачарована Десна» ( ) «Зачарована Десна» ( ) «Поема про море» ( ) «Поема про море» ( )

Презентація по слайдам:

Олександр Довженко 1894 — 1956

Трагічна доля генія Геніальний режисер Сценарист Талановитий письменник Художник Філософ Перший поет кіно (американці) Гомер ХХ століття (греки)

С е н с ж и т т я для митця Показувати прекрасне в житті Виховувати інших на позитивних прикладах Чесність і принциповість Народна романтика Глибока, яскрава образність Закоріненість у фольклорні джерела Характерні риси творчості

Ж и т т є в і с т о р і н к и 10 вересня 1894 року в селі Сосниці на Чернігівщині Багатодітна селянська сім’я із козацького роду ( із 14 дітей 2 вижило) Батьки – неписемні Виріс на материнській пісні

Мала батьківщина О.Довженка

Сосницька початкова та вища школи 1911 р. – Глухівський учительський інститут Вчителював у Житомирі (фізика, природознавство, географія, історія, гімнастика) 1917 р. – економічний факультет Київського комерційного інституту Академія мистецтв (вільний слухач)

Участь у національно-визвольній революції У петлюрівській школі старшин викладав історію України (засуджений до страти) Василь Еллан-Блакитний визволив однодумця 1921-1923 р. – дипломатична робота у Польщі, Франції, Англії, Німеччині 1923 р. – Харків, редакція газети “Вісті ВУЦВК” Один із засновників ВАПЛІТЕ

Співпраця із кіноорганізацією ВУФКУ (малює рекламні плакати до фільмів) 1926 р. – Одеська кінематографія (“Вася-реформатор”, “Ягідка-кохання”, “Сумка дипкур’єра”) Кінець 20-х р. – “Звенигора”, “Арсенал”, “Земля” 1930 р. – Берлін, Прага, Париж, Лондон (вивчення техніки звукового кіно) 1932 р. – “Іван” (перший звуковий фільм)

Кінець 1932 р. переїжджає до Москви, працює на студії “Мосфільм” (звинувачували в націоналізмі) 1933 р. — Далекий Схід (із Фадєєвим збирає матеріал для майбутнього фільму) 1935 р. – “Аероград” (оборона східних кордонів) 1939 р. – “Щорс” (за наказом Сталіна) Спілка письменників СРСР, художній керівник Київської кіностудії) 1942 р. – війна, військовий кореспондент, документаліст

1943 р. – “Україна в огні” (заборонив Сталін) 1944 р. – “Повість полум’яних літ” (заборона працювати на Київській кіностудії, переїздить до Москви) 1948 р. – “Мічурін” (1949 р. Державна премія) 25 листопада 1956 р. помер у Москві 1958 р. дружина Юлія Солнцева поставила на Київській кіностудії фільм “Поема про море” 1959 р. посмертно присуджена Ленінська премія

На смерть він чекав давно — ще з 30-х років, коли почалися репресії, і його друзі, один за одним, почали зникати з життя. По нього мали прийти — рано чи пізно. Є моторошна статистика втрат. За деякими підрахунками з 259 українських літераторів, які друкувалися у 1930 році, після 38-го лишилося тільки 36. Загалом у 30-ті роки винищено приблизно 80 % діячів української культури. Хто лишався «на ходу», незрідка починав боятися навіть власного голосу.

Сам Довженко весь час тужив за Україною і у останні роки свого життя записав у щоденнику: «Я вмру в Москві, так і не побачивши України! Перед смертю попрошу Сталіна, аби, перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю, у Києві, десь над Дніпром, на горі».

Похований Довженко на Ново-Дівичому цвинтарі у Москві. Ховали за державний кошт, оскільки грошей на його рахунку в ощадбанку було тільки 32 рублі. Траурна церемонія відбулася у Будинку літераторів. Співав геніальний співак, друг небіжчика Іван Козловський, грав на скрипці Леонід Коган. З України приїхала делегація, проте не було колишніх друзів, наприклад Бажана. Привезли сніп жита, землю та яблука. Грудочку рідної землі вкинули до могили зі словами «Земля, по якій твої ноги ходили, нині теплом тебе приймає».

На могилі написано по-російськи: «Умер в воскресенье». Більшість людей, які приходять до нього, читають останнє слово як «воскресіння».

Чтобы скачать материал, введите свой email, укажите, кто Вы, и нажмите кнопку

Нажимая кнопку, Вы соглашаетесь получать от нас email-рассылку

Если скачивание материала не началось, нажмите еще раз «Скачать материал».

Митець українського відродження

Автор презентації: бібліотекар професійно – технічного училища № 4 м. Бердичева
Усач Алла Янівна

До вашої уваги презентація на тему “Митець українського відродження” (до 120-річчя від дня народження О. П. Довженка)
Ця презентація допоможе краще ознайомити учнів з біографією та творчою спадщиною українського письменника та кінорежисера О. П. Довженка.

Вікно перегляду презентації

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1

(12 оцінок. Рейтинг публікації: 4.6 из 5)

Презентація виконана досить майстерно,оригінально та згідно методичних вимог. Ілюстративний матеріал повністю розкриває біографічні дані письменника, творчість розглянута вповному обсязі.Думаю, можна було б доповнити матеріалом про Довженка – кіносценариста більш поширено.

Презентація про О.Довженка допоможе краще осмислити та уявити особу видатного сина України.Оформлена в національних тонах,змістовний матеріал може бути використаний при вивченні творчості Довженка та позакласній роботі.Дякую

Мультимедійні засоби навчання допомагають посилити мотивацію навчання, урізноманітнити форми подання інформації, посилити співтворчість учителя та учня на уроці, розширити самостійність учня. Вважаю, ця презентація про Олександра Довженка знайде місце як на уроці, так і позакласному заході. Спасибі!

Змістовна презентація, яка розкриває сторінки життя і творчості Олександра Довженка. Можна використати під час вивчення теми з української літератури або на уроках художньої культури в межах теми про кіномистецтво. Візьму на озброєння.

Як багато джерел інформації і як мало ми знаємо про справжніх синів України, яких сміло можемо називати геніями українського відродження. Презентація про Олександра Довженка – чудовий матеріал для класних годин, уроків з виховання сучасної молоді. Дякую за публікацію, візьму до уваги.


Статьи по теме