Маруся Чурай Презентація Скачати

      Комментарии к записи Маруся Чурай Презентація Скачати отключены

Маруся Чурай Презентація Скачати.rar
Закачек 677
Средняя скорость 4374 Kb/s
Скачать

Маруся Чурай Презентація Скачати

Дана презентація чудово підійде для проведення мультимедійного уроку з української літератури. В ній міститься інформація про роман Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Кількість слайдів — 9.

Шановний користувач сайту! Просимо залишити коментар щодо змісту презентації (оцінка роботи, наявність помилок, пропозиції тощо). Ваші відгуки допоможуть в подальшому розвитку проекту.

Додати коментар

© 2018 Презентації PowerPoint
Joomla! is Free Software released under the GNU General Public License.
Mobile version by Mobile Joomla!

Презентація по слайдам:

Дівчина з легенди – Маруся Чурай. Поетичний світ полтавської піснетворки. Учениці 10-А класу Южноукраїнської ЗШ №2 Думанецької Олени

Людей такого рідкісного дару Хоч трохи треба, люди, берегти, Ця дівчина не просто так Маруся. Це – голос наш, це – пісня, це – душа Ліна Костенко

Портрет роботи худ. Ф.Самусева.

За переказами, Маруся Чурай народилася у 1625 (за іншими версіями — у 1628 або 1629) році у сім’ї козацького сотника Гордія. Після смерті батька, який у 1648 році був спалений як бунтівник у Варшаві на багатті, залишилася жити з матір’ю у Полтаві. В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахомХмельниччини у 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутись. Дівчина чекала на нього 4 роки. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, Ганусю з заможньої полтавської сім’ї. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, що вона таємно взяла у місцевої бабусі-відьми, але яке ненароком випив Гриць. Влітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави померла у віці 28 років, не перенісши смерті коханого.

1834 — «Чарівниця»: балада Левка Боровиковського. 1837 — «Чари»: п’єса Кирила Тополі. 1839 — «Маруся, малороссийская Сафо»: повість Олександра Шаховського. 1854 — «Розмай»: балада Степана Руданського. 1876 — «Ой не ходи, Грицю…»: оперета Володимира Александорова. 1882 — «Дай серцю волю, заведе в неволю»: п’єса Марка Кропивницького. 1887 — «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці»: драма Михайла Старицького. 1887 — «Маруся Чурай, українська піснетворка»: драма Григорія Бораковського. 1896 — «Маруся Чураївна»: драма Володимира Самійленка. 1909 — «В неділю рано зілля копала»: повість Ольги Кобилянської. 1934 — «Маруся Шурай»: історична п’єса Івана Микитенка (переробка драми М. Старицького). 1967 — «Марина Чурай»: драматична поема Івана Хоменка. 1968 — «Дівчина з легенди»: драматична поема Любов Забашти. 1975 — «До тієї Чураївни (Парубоцька балада)»: поема Бориса Олійника (збірка поезій «Гора»). 1978 — «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»: художній фільм Ростислава Синько, за мотивами твору Михайла Старицького. 1979 — «Маруся Чурай»: історичний роман у віршах Ліни Костенко. 1990 — «Засвіт встали козаченьки. »: історична повість Валентина Чемериса.

Л.Костенко «Маруся Чурай»

Історична основа:історичні події, зв’язані з боротьбою народу за поновлення своєї державності (боротьба народу проти польської шляхти);Персонажі твору згадують далекі часи, коли на півдні України, за Дніпровськими порогами, зароджувалось українське козацтво, запорожці;Згадується перший гетьман українського козацтва Дмитро Вишневецький

Фольклорна основа:Маруся Гордіївна Чурай (Маруся Чураївна) – поетеса – співачка з Полтави, жила 1625-1650р.р.;любила хлопця Григорія Бобенка; той зрадив дівчину, одружившись з Галею Вишнявкою;Марія помстилась за зраду, її засуджено на страту;від смерті врятувала грамота гетьмана – помилувано за заслуги як авторки пісень;жила недовго: померла від сухот, чи пішла до Полтави у монастир.Висновок: ці усні народні оповідки документально підтвердити не вдалося, бо судові акти Полтавського магістрату згоріли під час пожежі.

Жанр. Сюжет. Композиція Жанр. Сюжет. Композиція Жанр:найбільший за обсягом твір Л.Костенко;історичний роман у віршах;цей жанр в літературі зустрічається не часто, класичним його зразком вважається “Євгеній Онєгін” О. Пушкіна.Сюжет — дві лінії (особиста та історична) – між собою тісно переплітаються.Композиція :злагоджена;роман складається з 9 розділів, різних за обсягом;загальне знайомство з розділами;перегляд діафільму

Робота над змістом“Якби знайшлась неопалима книга”.яку позицію в картині суду займає козацтво? Хто з козаків виступає? “Полтавський полк виходить на зорі”.- в атмосфері тривожного чекання козацького походу вчувається нота збентеження. Не з чистим сумлінням Полтава віддає на смерть свою дочку. Чому? Яке закінчення розділу ( “ Лиш не заплаче Марусенька свої карі очі. )

Сповідь.Сповідь.як відтворено життя українського суспільства ХVII ст. через спогади Марусі? ( психологія, ст. обстановка)1 ніч: “ Прощайте хлопці, бийтесь до ладу, А я вже вам і пісні не складу”.2 ніч: звичай – ніч на Купала, щедрування, Спаса, побут (дитинство, з Грицем у дідову Галерникову балку).навчання в школі;кобзар доносить пісню про батька;спогад про молоду матір;ідеал кохання:“ Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі”.

Соціальна нерівність:умови життя Чураїв, Вишняків, Бобренчихи;спогади про хату, криницю;підготовка Гриця до весілля.3 ніч: сповідь Сонцю; спогади про вечорниці і танець Гриця з Галею; Гриць просить прощення; п’є зілля. “ Гінець до гетьмана”.що говорить про державця – Хмельницького?що говорить про нього як людину, мислителя?

“Страта”.психологічний момент перетворення юрби в гурт людей з індивідуальними проявами.“ Проща”.- з якою метою вводиться образ мандрівного дяка?історичний образ зрадника Яреми Вишневецького ( іст. образ)VII. “ Дідова балка”.- Образ діда Галерника – сприйняття читачем широкомасштабного народного руху, що буде в наступному розділі ( коли 1651р. в Білій Церкві – угода, шляхта знову кинулась привласнювати українські землі, а Полтава зустріла їх на фортечних валах).

VIII. “ Облога Полтави”.кульмінація II сюжетної лінії; мислячий воєнн. Мартин Пушкар. IX. “ Весна, і смерть, і світле воскресіння”.епілог до роману;роздуми про скороминущість людського життя. Але що залишив по собі?1 лінія – героїня жива символічно;2 лінія – не має теж розв’язки, козаки виходять в похід.


Статьи по теме